Я Вже Не Той

Як вже не той, що вірив кожним
Словам, що віддавав у себе залишку
Сам навчився жити, коли серце
Болить і крізь душі свою дорогу робить.
Я вже не той, що ночі не досипав
Чекав дзвінка, хоча давно все знав.
Тепер мовчу, бо тиша каже сама, що
Не вертає вчорашня весна
Я вже не той, не пізнаєш мене
Часті образи забрали мене.
Там, де коли
Спала вогонь до небес.
Лишився
Попіл нездійснених чудес.
Я вже не той
Та серце ще живе
Хоч іншу долю тепер береже.
Все, що
Було, залишиться в роках.
А я
Іду з надією
В очах
Я вже не той, що бадав без причин.
Тепер навчився
Бути сам собі син
Не озираюсь більше у вчорашній день, бо
Попереду мій новий рівень.
І хай
Говорять, що змінився давно.
Життя навчило відрізняти добро.
Я
Не тримаю більше зла, ні на мить, бо кожен має свою дорогу пройти
Нехай минуле тихо догорає
Мене вже інший обрій зустрічає
І навіть якщо знову врім загуде, я знаю
Серце мене не підведе.
Я вже не дойдеш мене.
Та вірю, щастя ще колись прийде
Не зламав час ні душу, ні любов.
Я став сильніший
Після всіх розмов
Я вже не той і вже не буду ним
Бо піл минулого розвіявся мов дим
Попереду світанок, а не темрява
Знов, бо я знайшов себе
І власну любов