Змасти Там Бо Скрипить Перша Дружка

Так витягує щоразу, що весни на білий світ.
Тируду стару заразу, що на весь
Двір верещить.
Ну то ясно, вік не то і
Вже комплектація вінтажна, але й на смітник не гоже, бо що тато надто скаже
Скаже він про неї дбав і тебе на ній же вчив.
Він навіть спадок передав.
Ти ж
Невдячний запустив
А ти змасти та мой змасти
Бо так скрипить, що не знести
Завжди на зиму змащуй зберігатиметься краще.
А ти змасти, змасти, змасти
Солідом хоч простим
Тихо крутяться педалі
А сіло скрипить і далі
Щоби мати, треба дбати, а як ні, то замінити.
Можна, звісно, і продати.
Чи
Захоче хтось купити?
В керуванні
Неслухняна стала.
З часом не летить.
Вже
Не та нуляча рама і сідлоче скрипить.
Та
Й ланцюг бува злітає, коли в білих ти штанах.
Хто таке старе придбає, той
Ходитиме шміра
Хати змастимой змасти
Бо так скрипить, що не знести
Завжди на зиму змащуй зберігатиметься краще
Ти змасти, змасти, змасти
Солідолом хоч простим
Вже не крутяться педалі розсипаються деталі
Вітер дує
Я пензлюю
А ти змасти тай змасти
Бо так скрипить, що не знести
Завжди на зиму змащуй зберігатимеся краще
Ти змасти, змасти, змасти
Солідолом хоч простим
Вже не крутяться педалі розсипаються деталі