Вишиває Мати Стежку

Вишиває мати стежку
Білими нитками
Щоб вернувся син додому
Чистими стежками
Нікому не скаже мати
Як болять їй ночі.
Тільки нитка білішає
Як мамині очі стелися
Стежко до хати
Крізь роки
Крізь темні дні допоки
Чекає мати
Не гасне
Світло вікні
Стелися, гей.
Стежко до хати
Кріз роки
Крізь темні дні допоки
Чекає мати
Не гасне
Світло вікні
Вишиває мати ниви і дніпро.
І далі
І калину, що край шляху розсипав коралі
А як ніч на серце ляже і не сила спати
Вишиває тихо батька на порозі хати стелися
Стежко, до хати
Кріз роки
Кріз темні дні допоки
Чекає мати
Не гасне
Світло в вікні стелися
Стежко до хати
Крізь роки
Крізь темні дні допоки
Чекає мати
Не гасне
Світло вікні
Ми не зима, ми не біда.
Розстане лід
Зійде вода, стежина ця не пропаде.
Вона
Одна, вона веде.
Я вернуся, мамо, чуєш
Хай ще нитка в'ється
Я іду твоїм узором, серце в грудях
Б'ється
Припаду до рук, до нитки, до твого коліна
І скажу:
"Спасибі, мамо, я твоя стежина".
Стелися
Стежко, до хати
Крізь роки
Крізь темні дні допоки
Чекає мати горите
Світло мені стелися
Стежко до хати
Крізь роки
Крізь темні дні допоки
Чекає мати
Не гасне
Світло в вікні