Поки Цвітуть Сади

Знов весна розсипає пелюстки.
Білим цвітом вкриває сади.
Не ховай свої очі від мене, не тікай від своєї весни.
Все минає зливи, і грози.
Тільки серце не вміє мовчать.
Поки квітнуть під вікнами вишні, треба жити, любити, прощать.
Поки цвітуть сади, кохай, поки весна не відпускай.
Бо ця любов одна,
Бог, її нам подарував сам бог.
Поки цвітуться, а ти живи.
Не бійся щастя і люби, бо все минає на землі, а справжнє залишається в душі.
Скільки весен минуло між нами, скільки слів загубилось в роках.
Та любов не рахує роками, якщо досі живе у серцях.
Хай над нами кружляють пелюстки, хай дорога веде крізь літа.
Поки поруч є рідні долоні, значить наша любов ще жива.
Поки цвітуть сади, кохай, поки весна не відпускай.
Бо ця любов одна на двох, її нам подарував сам бог.
Поки цвітуться, ти живи, не бійся щастя і люби.
Бо все минає на землі, а справжнє залишається в душі.
О поки цвіту
Поки цвітуть сади кохан
Світуть садихай за