320 kbps
Ніхто Не Знає, Що У Нас Була Любов
Вільний Вітер
- Слушали: 1
- Размер: 13.27 MB
- Длительность: 05:47
- Качество: 320 kbps
- Дата релиза: 17 октябрь 2026
Скачать MP3
Слушать песню
Вільний Вітер - Ніхто Не Знає, Що У Нас Була Любов доступна на MuzForce в MP3 формате: слушайте трек онлайн или скачайте файл
в качестве 320 kbps. Удобно для телефона, компьютера, дороги, тренировки и личного плейлиста.
Текст песни
Комментарии 0
М-м-м. Ніхто не знає.
Що у нас була
любов.
Ми зустрічались, коли місто засинало,
коли ніхто не бачив поглядів між нами.
Я знала ранок знов розділить нас навпіл.
Та кожен вечір знов до тебе
серце вело.
Для всіх ми просто випадкові два знайомих.
Ні зайвих слів, ні наших фото у телефонах.
Та варто тільки було поруч тобі стать, я забував, що тебе
не можна кохати.
Я говорила собі: "Це мине".
Та тільки сильніше тягнуло мене.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Ніхто не знає, як тягнуло нас обох,
як ми чекали, як не відпускали,
як цілий світ заради нас забували.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Що навіть час її не стер і не зборов.
Для всіх ми двоє, що давно уже чужі.
Але ти досі в мені. Але ти досі в мені.
Ніхто не знає.
Ніхто не знає. Що у нас була
любов.
Я пам'ятаю, як чекала ти дзвінка,
як тремтіла у моїй твоя рука,
як ми ховались від знайомих і людей.
А я, я боявся тільки одного
—
втратить тебе. Я проводжав тебе і довго ще стояв.
Хотів гукнути, та щоразу промовчав.
Бо наше щастя мало тисячу "не можна".
Та без тебе жить виявилось ще складніше.
Я думав,
час усе забере,
та тільки сильніше
боліло в мені.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Ніхто не знає, як тягнуло нас обох,
як ми чекали, як не відпускали,
як цілий світ заради нас забували.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Що навіть час її не стер і не зборов.
Для всіх ми двоє, що давно уже чужі.
Але ти досі в мені. Але ти досі в мені.
Скажи ти хоч інколи згадуєш мене?
Чи серце ще здригається, коли почуєш ім'я?
Чи пам'ятаєш ночі, де були лише ми?
Чи зміг ти просто взяти... Відпустить назавжди.
Я пам'ятаю все:
і погляд, і слова.
І ту любов, що між долонями жила.
Я скільки раз казав собі: "Забудь її!" Та як наказати серцю більше не любить?
Є почуття, які ховають від людей.
Є імена, що залишаються в душі.
І навіть якщо ми давно уже чужі...
Ти все одно живеш,
живеш в мені.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Ніхто не знає. Ніхто не знає, як тягнуло нас обох.
Як тягнуло нас обох. Як ми чекали, як не відпускали.
Як цілий світ заради нас забували.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Що навіть час її не з тим і не зборов.
Для всіх ми двоє, що давно уже чужі.
Але ти досі в мені. Але ти досі в мені.
Ніхто не знає.
Ніхто не знає.
Що у нас була
любов.
Ніхто не знає, ніхто не знає.
І хай не знає.
Що у нас була
любов.
Що у нас була
любов.
Ми зустрічались, коли місто засинало,
коли ніхто не бачив поглядів між нами.
Я знала ранок знов розділить нас навпіл.
Та кожен вечір знов до тебе
серце вело.
Для всіх ми просто випадкові два знайомих.
Ні зайвих слів, ні наших фото у телефонах.
Та варто тільки було поруч тобі стать, я забував, що тебе
не можна кохати.
Я говорила собі: "Це мине".
Та тільки сильніше тягнуло мене.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Ніхто не знає, як тягнуло нас обох,
як ми чекали, як не відпускали,
як цілий світ заради нас забували.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Що навіть час її не стер і не зборов.
Для всіх ми двоє, що давно уже чужі.
Але ти досі в мені. Але ти досі в мені.
Ніхто не знає.
Ніхто не знає. Що у нас була
любов.
Я пам'ятаю, як чекала ти дзвінка,
як тремтіла у моїй твоя рука,
як ми ховались від знайомих і людей.
А я, я боявся тільки одного
—
втратить тебе. Я проводжав тебе і довго ще стояв.
Хотів гукнути, та щоразу промовчав.
Бо наше щастя мало тисячу "не можна".
Та без тебе жить виявилось ще складніше.
Я думав,
час усе забере,
та тільки сильніше
боліло в мені.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Ніхто не знає, як тягнуло нас обох,
як ми чекали, як не відпускали,
як цілий світ заради нас забували.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Що навіть час її не стер і не зборов.
Для всіх ми двоє, що давно уже чужі.
Але ти досі в мені. Але ти досі в мені.
Скажи ти хоч інколи згадуєш мене?
Чи серце ще здригається, коли почуєш ім'я?
Чи пам'ятаєш ночі, де були лише ми?
Чи зміг ти просто взяти... Відпустить назавжди.
Я пам'ятаю все:
і погляд, і слова.
І ту любов, що між долонями жила.
Я скільки раз казав собі: "Забудь її!" Та як наказати серцю більше не любить?
Є почуття, які ховають від людей.
Є імена, що залишаються в душі.
І навіть якщо ми давно уже чужі...
Ти все одно живеш,
живеш в мені.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Ніхто не знає. Ніхто не знає, як тягнуло нас обох.
Як тягнуло нас обох. Як ми чекали, як не відпускали.
Як цілий світ заради нас забували.
Ніхто не знає, що у нас була любов.
Що навіть час її не з тим і не зборов.
Для всіх ми двоє, що давно уже чужі.
Але ти досі в мені. Але ти досі в мені.
Ніхто не знає.
Ніхто не знає.
Що у нас була
любов.
Ніхто не знає, ніхто не знає.
І хай не знає.
Що у нас була
любов.