Тебе Б Художник Не Придумав

Коли вечір запалює
Вогні, я знову бачу очі твої
Нехай між нами тисячі дорів
До тебе через них
Коли мовчання
Падає стіною
Я відчуваю, ти завжди зі мною
І скільки б часу не спливало, знов
Мене веде до тебе ця любов
І хай міняється навколо світ
І хай зникають ціні наших лі
Я крізь відстань тебе знайду
Я крізь мовчання до тебе іду.
Тебе
Художник не придумав
І музикант не зміг би написати
Ні фарбами, ні звуками, ні слов
Ти більше ніж можливо уявляти
Тебе художник не придумав
Тебе не зміг би музикант зіграти.
Ти те
Про що я навіть не подумав
Тебе не можна не кохати кати
Ти ніби рано після темноти
Ніби світло, що веде крізь сни
Та ніби дотик, те твої руки
Що повертає серцю всі роки
І серед тисяч незнайомих обличного
Погляду, бо де б не був я
Скільки в неї йшов, до тебе знов
Повернеться любов
І хай міняється навколо світ
І хай зникають тіні наших літ
Я крізь відстань тебе знайду, я крізь
Мовчання до тебе йду
Тебе б художник не придумав
І музикант не зміг би написати
Ні фарбами, ні звуками, ні словом
Ти більше, ніж можливо уявляти
Тебе художник не придумав
Тебе не зміг би музикант зіграти.
Ти те, про що я навіть не подумав
Тебе не можна не кохати
Не намалюється
Жодна фарба, не передасть мелодія проста
Не вистачить
Ні сотні тисяч слів.
Ти те, заради чого
Я жив
Тебе художник не придумав
І музикант не зміг би написати спів
Ні фарбами, ні звуками, ні словом
Ти більше, ніж можливо уявляти
Тебе б художник не придумав
Тебе не зміг би музикант зіграти.
Ти те, про що я навіть не подумав
Тебе не можна не кохати
Тебе художник не придумав
Ти більше, ніж можливо уявляти