Поцілуй Мене В Мокрі Губки

He
У саду солов'ї
Розсипали свій спів, а за вербами мріяло плесо.
Твоє личенько спілемо в білий налив.
Розглядав я з таким інтересом, що палавло всередині наче вогнем.
Рудило з котом балу трепет.
Від солодких очікувань сковував ще
Моє серце в шовкових тенетах.
Наче згаю метелики у животі.
Я з тобою щаслива, щаслива.
Та хтось тяжко зіткнув.
В небі грім прогримів
І застала у полі на злива.
Пригорни мене, поцілуй мене
У мої мокрі губки.
Чи не бачиш, як тече й тече
Із твоєї голубки?
Пригорни мене, поцілуй мене
У мої мокрі губки.
Чи не бачиш, як тече і тече
Із твоєї голобки?
Та закінчився дощ і веселка зійшла.
Милувались красою в небі.
Дарік подивлюся, що ти в кишені сховав.
Що то вперлося сильно так в мене?
Я всі ґдзики хвацько з петельок зірвав, наче грона червоні скалини.
І на личку рум'яному намалював
Мрію в те, що я той твій єдиний.
Там, де трави встелились, як сонце зайшло, там залишили ми таємниці.
Непомітні, як пили, крікі наче скло.
А ще поясвсь спідниці.
Пригорни мене, поцілуй мене
У мої мокрі губки.
Чи не бачиш, як тече і тече
Із твоєї головки?
Пригорни мене, поцілуй мене
Мої мокрі губки.
Чи не бачиш, як тече і тече
Із твоєї голоки?
Ah