Ще Пахнуть Жоржини

Щожини
У маминім саді
Щевечір лягай.
Туманом в полях
Я повертаюсь
У спогади давні, де юна
Безтурботний ще була я
Там хтось біляки чекав до півночі
Там хтось мені квіти не сміло приніс
І досі я бачу закохані очі
Хоч стільки вже не вітер вікнуть жоршини
Ще пахнуть жоршини
І осінь торкається тихої душі
Ми стали чужими
Ми стали чужими
А квіти цвітуть на все.
Я в тобі
Ще вакужи біля старої хати
І серце на мить повертає назад
Не хочу вертати
Не хочу шукати
Я просто згадаю той вечір, і сад
Давно вже немає листів у конветах
І фото пожовкло від часу і років
Та пам'ять чомусь не питає дозволу
Приносить мелодію давніх кроків
Я вдячна тій дівчині трохи [спів наївній
Що вірила кожному слову весни
По-перше, кохання хоть часом і гірке
Назавжди лишає у серці сліди
Що пахнуть жоржи жоржини
Ще багатожини
Та я вже не так
Лиш осі знайома
Стоїть край вікна ah