Зачепила

Я побачив і [спів] пропав.
І пробав
Наче світ на хвилину замовчав
Вона сміялась [спів] і вечір палачірпала
Я не вірив у знаки та цею упізнав
Наче знав їдеш
Десь узнав, наче голос її вже
Живу піснях
Я йшов за очима крізь людей і
Губився все більше в теплі тих очей
А я губився
Губився у її простих словах
Вона [спів
Сміялась, і серце забувало про
Страх, бо зачепила мене, зачепила
Так, що душа моя ночам мене спала
Зачепила до нестями зачепила.
І в голові лише вона лунала, бо
Зачепила мене зачепила
Наче весна серед холодного дня зачепила
А потім зникла.
Та все одно
Вона моя, не моя
Вже нема вини, тільки спогади в небі.
Вже нема вини.
Може так було треба.
Вже нема вини.
Сонце
Зійде над нами.
Вже нема вини
Та я пам'ятаю
Ми не втримали те, що було.
Що було?
І між нами усе непомітно згасло
Я мовчав, коли треба було
Треба було
А сказати їй просто:
"Без тебе
Так важко
Осінь падала нам на сліди
На сліди.
Ми шукали причини, не знаючи
Куди йти.
Куди йти
Я хотів повернути той день.
Хоч на ми
Хоч [спів] нами.
Та без болю, напевно
Не вміють любить
А я [спів] губився, губився.
У її
Простих словах
Вона сміялась і серце
Забувало про страх.
Бо зачепила мене зачепила
Так що душа моя ночами
Не спала.
Зачепила
До місцями зачепила
І в голові лише вона лунала, бо зачепила мене зачепила
Наче весна серед холодного дня зачепила
А потім зникла, та все одно
Вона моя, не моя
Може, це просто любов така, що приходить
І лишає шрами
Може вона вже давно не моя, та все одно
Спів] живе між рядками
Бо зачепила мене, [спів
Зачепила так що душа моя ночом не спала.
Зачепила до низями зачепила
І в голови лише вона
Лунала, [спів]
Бо зачепила мене зачепила
Наче весна серед холодного дня зачепила
А потім зникла
Та все одно вона
Моя, не моя
Вже нема вини, тільки спогади в небі.
Що нема вини?
Може так було треба.
Вже нема вини.
Сонце
Зійде над нами.
Вже нема вини
Та я пам'ятаю
Зачем мене заче
Зачем мене заче?
[Спів oh