Терниста Дорога Життя

Як же боляче одного дня зрозуміти
Що віддаючи себе всім, ти загубила саму себе
І найстрашніше
Ніхто навіть не помітив, як ти босоніше
Йшла по власному розбитому життю
А під ногами знову бите скло і пил, і
Вітер б'є в обличчя дуже сильно
Здавалось, немає більше сил, але я йду
Уперто і невпинно
І темрява навколо душу всю покрила.
Але
У серці б'ється й досі той гарячий струм.
Та віра у життя мене не відпустила
Крізь втому та зневіру і крізь пекучий сум.
Терниста дорога
Чому вона саме моя
Чому колючка порість
Мій нескошений сад
Чому я для інших себе
Віддавала щодня
А власне життя не могла
Повернути назад
Бо соні жиду і ніхто не підставить плече
Солона сльоза залишає у серці триво
А в грудях ламає.
О, Боже, як сильно пече
Я знову сама прокладаю крізь терни дорогу
Я несу долонях цю тиху, занедбану мглу
Залишаючи шрами на тілі своїм назавжди
Намагалась змінити весь час злую долю
Свою та залишили стійки занедбані власні сліди.
Були дні, коли просто була в самоті.
Ті, що друзі були, розверталися
Просто спиною.
І ніхто не спитав, як
Живеться, чи добре мені.
Залишалась сама
Зі своєю шурбою й бідою.
Терниста дорога
Чому вона саме моя
Чому колючка порі
Мій нескошений сад
Чому я для інших себе
Віддавала щодня
А власне життя не могла
Повернути назад
Бо соніжи і ніхто не підставить плече
Солона сльоза залишає у серці тривогу
А в грудях ламає.
О, Боже, як сильно пече
Я знову сама прокладаю кріз терни дорогу
Те, що дуже боліло
Уже не болить.
Лише пам'ять лишає свої
Застарілі рубці.
І вже нова зоря
Ледве-ледве мені мерехтить.
І надія
Малює майбутнє моє у душі.
Я пройду до кінця свій тернистий відрізок життя.
Хоч
До крові збиватиму ноги, та не зупинюсь
Я колись напишу дуже гарний роман
Почуття, та за кожну прожиту сторінку я
Богу вклонюсь.
Терниста дорога
Чому вона саме моя
Чому у колючках порізь
Мій нескожений сад
Чому я для інших себе
Віддавала щодня
Власне життя не могла
Повернути назад
Бо соніжи йду і ніхто не підставить плече
Солона сльоза залишає у серці тривогу
А в грудях ламає.
О Боже, як сильно пече
Я знову сама прокладаю
Крізь терни дорогу