Ти Немов Книга

Ти для всіх наче книга закрита у шкірі
Та серце своє ще тримаєш у вірі.
Для усього світу закритий карбований
Том, що
Навчився тримати удари за гордим замком
Та під глянцем, що сліпить чужі очі
Я читаю тебе у темряві ночі, там, де
Інші побачать холодні рядки, я знаходжу
В тобі найгарячіші думки
Немов книга з палаючим змістом зовні
Холодний, а дотик твій іскри
І кожна сторінка
Веде нас туди
Де плавляться літери
Від тепло
Та не вся крига, коли губи торкнуться
Плеча і повільно сповзає холодна печаль
Я пальцями тихо рахую.
Ю всі шрами немов
Ті рядки, що писалися роками.
Я ніжно
Веду по рельєфу грудей і гублюся у відвертості наших тіней.
Де кожне
Зітхання жагуча цитата.
Я хочу тебе до кінця прочитати.
Я гортаю цілуками кожен
Твій згинний.
Не хочу, щоб ранок цей
Розділ змінив
Немов би закладку кладу між рядками, щоб
Знову до тебе вертатись ночами
Немов книга з палаючим змістом зоні
Холодний, а дотик твій іскрих
І кожна сторінка
Веде нас туди
Де плавляться літери
Від теплоти h