Не Відпускай Любов

Не відпускай любов
Коли вечір запалює зорі і стихає за вікнами світ, дві душі, наче хвилі у морі залишають на березі слів.
Не буває
Випадкових зустрічей, якщо серце
Впізнало своє.
Серед тисяч доріг неминуче.
Доля зводить того, хто твіє
Не відпускай, любов, не відпускай, коли
Вона постукала у серце.
Не відпускай
Любов, не віддавай, бо другого такого не знайдеться.
Нехай минають зими роки
Нехай життя дороги нам міняє.
Якщо любов
Торкнулася душі, вона уже ніколи не минає
Може доля розділить дорогами, може осінь
Заплаче дощем.
Та любов не вимірюють
Роками, не гасять холодним вогнем
Бережіть те тепло поміж вами.
Не губіть
За образами днів, бо найбільше, що маємо
З вами, коли хтось з тебе серцем зігрів
Не відпускай любов, не відпускай.
Коли
Вона постукала у серце, не відпускай
Любов не віддавай, бо другого такого не знайдеться.
Нехай минають ціли роки
Нехай життя дороги нам міняє.
Якщо любов
Торкнулася душі, вона уже ніколи не минає