Ти Сон Мій

Як тебе впізнаю, розкажи мені, бо я вже кохаю тебе у вісні.
Як же я зустрінну ту свою любов, ту єдину мрію, бо прокинусь снова.
Мрії за обрій летять, як птахи.
У серці сьогодні погода сніги.
Не гріє ні кава, ні дещо міцніше.
І все наче добре, все до душі, якби ж то було не у вісні.
Як тебе пізнаю, розкажи мені, бо я вже кохаю тебе у вісні.
Як же я зустріну ту свою любов.
Оля Шор.
Звичайний на паузі думи.
Простір безкрайній, туги та суму.
Коли небо схил палає від сонця, я вже без сил дивлюсь у віконце.
Тебе я зустріла, одразу завмерла.
Для мене це диво, і серця не стертий.
Все наче добре, все до душі, якби що було не у вісні.
Як тебе пізнаю, розкажи мені, бо я вже кохаю тебе у вісні.
Як же я зустріну ту свою любов, ту єдину мрію.
Попрокинусь знов.
Ти мої зізнання, ти сповідь моя.
Ти серце, що п'ється з моїм вунізоном.
Ти просто мій сон.
Як тебе пізнаю, розкажи мені, бо я вже кохаю тебе у вісні.
Як же я зустріну ту свою любов, ту єдину врію, попрокинеш знов.
Як тебе пізнаю, розкажи мені, бо я вже кохаю
Тебе у вісні.
Як же я зустріну
Ту свою любов,
Ту єдину мрію,
Бо прокинуть знову.