Осінь

Вот осінь наступила, лист
Кружляє золотим.
Тихо відпустила у світанок голубий.
Небо стало трохи нижчим.
Вітер пісню заспівав.
А у серці теплий
Спомин про усе, що я кохав.
Во ти осінь не ступила
Не сумуй моя душа.
Хоч дощами землю вкрила.
В ній своя є теж краса.
Жовте листя під ногами, мов минулих днів сліди.
Та весна прийде за нами, тільки в серці зачекай.
Знову вечори холодні, заглядають у вікно.
Пахне яблуком і димом, ніби давнє вже кіно.
Кожна стечка пам'ятає наші кроки в тишині.
Осінь душу обіймає, мов мелодія мені.
Хай летить останній листику, далекі небеса.
Все, що було, не загине, поки є в очах сльоза.
Кожна осінь - це початок, а не тільки прощання.
Після довгого чекання знов народиться життя.
От осінь наступила, час покою й тепла.
Хоч природа пожовтіла, та душа не відцвіла.
І нехай холодні ночі вже приходять до вікна, я зустріну їх з надією, бо за осінню весна.
Ah