То Все Фігня, То Все До

То все банально, все до
І те
Кохання, і ті маки, і те кохання без зітхання
І те зітхання.
Без кохання є тільки ти і
Тільки й ти фігня
Є тільки я
Бо якби я жила тобою, то хто б тоді за мене жив, подумав би, якась там хвора
Мене покинув, залишив
Знайшов собі таку, що треба від добиватися її
Вона би стала твоїм небом, твоєю ціллю у житті
Все те, що легко нам дісталось
Ми не цінуємо й на мить.
А те, що нам
Труденніше далось, так страшно втратить загубить
Якби я бігала за щастям, воно б ховалось
І втікало
Або як той пісок крізь пальці із рух
Поволі висипалось
То все банально, все до
І те
Кохання і ті маки-хей.
І те кохання без зітхання.
І те зітхання, без кохання.
Є
Тільки ти і тільки й ти фігня, є
Тільки я
А що, якщо себе полюблю
Сильнішою ставатиму
Невже тоді тебе загублю
Чи навпаки триматиму?
О тебе я близько
Поруч мочки без обіцянок та обітниць
Ти любитимеш всі з моршки.
Мої море ніс нітнись.
Ти милуватимеш мною.
Навіть коли без макіяжу обожнюватимеш
Ту волю, яку відкрию і покажу жіночу
Мудрість, сильну й тверду, яка в крові з
Часів прадавніх
Себе любити в першу чергу, не ображаючи кохане
То все банально все до сра такки.
І те
Кохання і ті маки-ге.
І те кохання без зітхання.
Іде зітхання без кохання.
Є
Тільки ти і тільки й ти фігня
Я тільки я