Ми Діти Дев'яностих

Друже, ти вийдеш
І ми бігли
У двір без вагань
У дворі сміх не змовкав
До самої темноти
Кепси, наклейки, хованки
Найкращі миті життя
Не рахували часу, не дивились на годинник
Бо щастя було поруч у дитячих наших мріях
Ми діти дев'яностих, серце пам'ятає все
Двір, де луна в дитячий сміх щодня
Не було багатства, та були щасливі ми
Бо найкраще дитинство залишилось назавжди
Розбиті коліна – це медалі наших днів
Футбол до вечора, велосипеди без гальмів
Дякую за перегляд
Все у кожного в руках, та не почуєш більше того крику у дворах
І хоч роки минають, пам'ять береже тепло
Наше дитинство було справжнє, і це було добро
Ми діти дев'яностих, хитцем будемо завжди
У серці назавжди залишаться ці двори, де крик
Друже, ти вийдеш, лунав до темноти
Бо такого щасливого дитинства вже не знайти