Голубка

Я голубка у клітці золотій,
Наче маю все, та не маю мрій.
За вікном літають вільні журавлі,
А мої дороги загубились у вісні.
Крила є у мене, та нема куди летіть,
Серце хоче волі, а душа мовчить.
Я дивлюсь на небо крізь холодне скло
І питаю тихо: «За що мені це все?»
Я голубка у клітці, я голубка сумна.
За красою цикра заховалась весна.
А душа рветься вдаль, бо свобода дорожча
За золото кишта.
О, кожен день однаковий, наче сірий дощ,
І ніхто не бачить моїх гірких сліз.
Лише місяць серед ночі знає таємниці всіх.
Як болить самотність у жіночій душі!
Може, одного ранку відчиняться двері —
І полечу туди, де чекають мене,
Де не треба плакать і ховати свій біль,
Де кохання справжнє не перетвориться пила.
Я голубка у клітці, я голубка сумна.
За красою цегра заховалась весна.
А голубка у клітці, а душа рветься вдаль,
Бо свобода дорожча за золотой кришталь.
І нехай сьогодні ще мовчу я одна,
Та вже кличе мене висота неземна.
І коли розправ свої білі крила —
Світ побачить, якою сильною була.