Вілна Серед Хвиль

Море жопочи, ти жінка, ти вільна
Хвиля змиває весь бруд наболілий
Серце відкрило для світла і тиші
Кожен свій крок ти цінуєш все більше
Хвиля прибою шепоче про щастя
Геть відганяючи давні ненастя
Я вільна, я море, я сила і стихія
Душа мов вогонь, що палає і не треба бігти, змагатись
Досить у сумнівах давніх ховатись
Пальці в піску, серця удари
Геть відганяють всі давні примари
Я вільна, я море, я сила і стихія
Душа мологонь, що палає і натліє
Мій голос римить над штормами
Прибоям все змито навколо
Я стала собою
Рани загоїли хвилі солоні
Більше немає тривог у полоні
Кожен світанок стає подарунком
Думка летить невагомим малюнком
Вітер дарує бажану свободу
Впевнено йдеш через будь-яку воду
Я вільна, я море, я сила і стихія
Душа мов вогонь, що палає і не тліє
Мій голос гремить над штормами
Прибоєм все змито навколо
Я стала собою собою